Кортизол (в сироватці)

Кортизол (гідрокортизон) – головний гормон групи глюкокортикоїдів, що виробляється корою надниркових залоз під контролем адренокортикотропного гормону (АКТГ) гіпофіза. Він бере участь у регуляції обміну речовин, реакції організму на стрес, підтримці артеріального тиску та активності імунної системи.

Основна частина кортизолу циркулює в крові у зв'язаній формі: близько 75% пов'язано з кортикостероїдзв'язуючим білком (транскортином), 15% – з альбуміном, і лише близько 10% знаходиться у вільному, біологічно активному вигляді.

Секреція кортизолу має виражений добовий ритм:

• максимальний рівень – вранці (6:00–8:00),

• мінімальний – увечері (22:00–23:00).

Кортизол регулює енергетичний обмін: підвищує рівень глюкози в крові, активує розпад білків і жирів, пригнічує запальні реакції та надмірну імунну активність. Надлишок або нестача гормону викликає характерні клінічні синдроми відповідно:

• гіперкортицизм (синдром чи хвороба Іценка – Кушинга);

• гіпокортицизм (хвороба Аддісона – недостатність надниркових залоз).

Рівень цього гормону підвищується при стресах (кортизол – "гормон стресу"), фізичних навантаженнях, певних хворобах та вагітності (у зв'язку зі зростанням рівня транскортину).

Показання до призначення аналізу

Дослідження рівня кортизолу у сироватці крові призначається для:

• діагностики та диференціації синдрому / хвороби Іценка – Кушинга;

• підтвердження хвороби Аддісона (первинної чи вторинної надниркової недостатності);

• контролю ефективності терапії при зазначених ендокринних порушеннях;

• оцінки функції надниркових залоз при хронічному стресі, депресії, ожирінні, гіпотонії (низькому артеріальному тиску);

• обстеження пацієнтів з ознаками гіперкортицизму, а саме із:

  • підвищеним артеріальним тиском;

  • ожирінням тулубного типу (жир переважно на обличчі, шиї, животі);

  • стоншенням шкіри, фіолетовими розтяжками;

  • гірсутизмом у жінок, порушенням менструального циклу, зниженням лібідо.

Важливо! Для оцінки добового ритму секреції лікар може призначити кілька заборів крові протягом доби чи додатково дослідження кортизолу в сечі або у слині. Повторне тестування через 1-2 дні допомагає унеможливити вплив короткочасного стресу.

Підвищення рівня кортизолу спостерігається при:

• хворобі Іценка – Кушинга (АКТГ-секретуюча аденома гіпофіза);

• синдромі Іценка – Кушинга (пухлини кори надниркових залоз, ектопічна секреція АКТГ);

• гіпертиреозі;

• ожирінні;

• вагітності;

• стресах, депресії;

• гіпоглікемії (низький цукор);

• прийомі деяких препаратів, зокрема гідрокортизону, дексаметазону, преднізолону; естрогенів та оральні контрацептивів; спіронолактону; налоксону; метоклопраміду; мепакрину (акрихину); метоксаміну, вазопресину; етанолу, нікотину, амфетамінів.

Підвищений рівень часто вказує на гіперфункцію надниркових залоз або гіперпродукцію АКТГ.

Зниження рівня кортизолу характерне для:

• хвороби Аддісона (первинна надниркова недостатність);

• вторинної / третинної недостатності надниркових залоз (гіпопітуїтаризм, зниження АКТГ);

• вродженої дисфункції кори надниркових залоз (дефіцит 21-гідроксилази);

• тяжкого гіпотиреозу;

• цирозу печінки, гепатитів;

• тривалого прийому глюкокортикоїдів (преднізолону);

• періоду прийому кетоконазолу; леводопи; даназолу; морфіну; аміноглутетіміду, метірапону, трилостану.

Знижений рівень кортизолу часто свідчить про надниркову недостатність або пригнічення гіпофізарно-надниркової осі внаслідок терапії глюкокортикоїдами.

Важливо! Інтерпретацію результатів завжди проводить виключно лікар-ендокринолог з урахуванням клінічних даних та інших аналізів. Для уточнення діагнозу лікар зазвичай призначає додаткові дослідження: кортизол у сечі, АКТГ, альдостерон, кортизол у вечірній слині та функціональні тести з дексаметазоном або синтетичним АКТГ.

Підготовка до обстеження

Кров на кортизол здають уранці до 10:00, натще (після 8–14 год голодування, допускається вода).

Щоб отримати достовірні результати аналізу, також необхідно:

• за можливості погодити з лікарем скасування прийому естрогенів та андрогенів за 48 годин до здавання крові;

• уникати фізичних навантажень і стресів за добу до дослідження;

• не вживати алкоголь за 3-4 доби;

• не палити за 1 годину;

• перед аналізом пацієнт має перебувати у спокої щонайменше 20-30 хвилин (кортизол –- це "гормон стресу", при занепокоєнні та фізичній активності його рівень підвищується).

Матеріал для дослідження: венозна кров (сироватка).

Метод дослідження: хемілюмінесцентний ІФА.

Термін проведення: 1 робочий день.