Загальний аналіз крові. Які захворювання може виявити ЗАК
3 жовтня, 2025
Сьогодні ми поговоримо про загальний (загальноклінічний) аналіз крові – просте та недороге, але дуже інформативне дослідження, за допомогою якого можна «зловити» багато серйозних хвороб на ранніх стадіях. Що показує загальний аналіз крові і де можна його здати – читайте в нашому матеріалі.
Загальноклінічне дослідження крові можна назвати найбільш «універсальним» з первинних аналізів, за якими оцінюється поточний стан організму. Здати його можна за власним бажанням, а лікарі також призначають це дослідження при:
загальних медичних оглядах (диспансеризації);
симптомах запальних або інфекційних процесів, у тому числі при ГРВІ – для визначення «винуватця» (вірусу або бактерії);
загальному недомаганні у пацієнта (слабкості, швидкої стомлюваності, млявості, різних болях тощо) в процесі постановки діагнозу;
підготовці до хірургічної операції;
підозрі на глистну інвазію;
вагітності;
підготовці до вакцинації та ін.
У філіях всеукраїнської мережі лабораторій МедЛаб проводяться два клінічних дослідження крові:
загальний аналіз крові ЗАК (12 показників);
розгорнутий аналіз крові, куди крім загального аналізу входять також показник ШОЕ (швидкості осідання еритроцитів) і лейкоцитарна формула.
Здавати аналізи обох видів рекомендується натщесерце. Найбільш інформативний розгорнутий аналіз. Які характеристики при ньому аналізуються та на що можуть вказувати невідповідності нормі у результатах – ми зараз розповімо.
Розшифровка результатів розгорнутого аналізу крові
Цей аналіз досліджує характеристики кров'яних клітин трьох типів:
Лейкоцитів.
Еритроцитів.
Тромбоцитів.
Лейкоцити
Клітини крові лейкоцити бувають п'яти видів, а дослідження кожного з них входить у лейкоцитарну формулу розгорнутого аналізу крові:
нейтрофіли – виводять бактерії з клітин, тому їх кількість може бути підвищена при бактеріальному інфікуванні;
лімфоцити – «розпізнають ворогів» (віруси, бактерії) і беруть участь у виробленні антитіл (імунітету) до інфекції;
моноцити – клітини вродженого імунітету. Вони трансформуються у макрофаги – великі клітини, які поглинають бактерії і різні «непотрібні» мертві клітини. Коли моноцит-макрофаг поглинає бактерію, він відправляє інформацію про її характеристики (антигени) імунним клітинам, «навчаючи» імунітет справлятися з ворогом;
еозинофіли – протистоять у тому числі паразитарним інфекціям, тому рівень еозинофілів підвищується, наприклад, при зараженні глистами;
базофіли – одні з маркерів алергії, їх кількість збільшується при алергічних реакціях.
Підвищення рівня лейкоцитів тієї чи іншої групи може вказувати на збої імунітету, запальні процеси, інфекції, алергії та ін. Зниження – на авітамінози, аутоімунні захворювання, інфекції, які пригнічують імунітет (ВІЛ та ін.).
Еритроцити
Червоні кров'яні тільця, які служать для перенесення по організму кисню. Розгорнутий загальний аналіз крові містить такі характеристики еритроцитів, як:
кількість еритроцитів у зданому зразку крові та гематокрит – процентний вміст еритроцитів у загальному обсязі крові;
рівень гемоглобіну – білка, що входить до складу еритроцита та бере участь у транспортуванні кисню;
ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів. При запальних процесах в організмі ШОЕ збільшується, оскільки відбувається «злипання» еритроцитів, через що збільшується їхня вага, і вони осідають швидше;
ширина розподілу еритроцитів, вміст гемоглобіну в окремому еритроциті та ін.
Рівень еритроцитів і гемоглобіну може підвищуватися при зневодненні, деяких пухлинах, захворюваннях легенів тощо. Зниження цих показників буває пов'язано з дефіцитом заліза, вітамінів В12 і В9 (фолієвої кислоти), кровотечами, хронічними запаленнями тощо.
Тромбоцити
Ці кров'яні клітини забезпечують згортання крові. При збільшенні їхнього числа в крові зростає ризик тромбоутворення, а при зменшенні – ризик кровотеч.
Діагностоване збільшення кількості тромбоцитів може бути пов'язане з деякими аутоімунними захворюваннями, анемією, кровотечами (як внутрішніми, так і виниклими у результаті травми або хірургічної операції). Концентрація тромбоцитів може знижуватися при деяких вірусних інфекціях (гепатити, мононуклеоз, кір), цирозі печінки, довгому прийомі парацетамолу та деяких інших ліків.
ВАЖЛИВО! Ні в якому разі не намагайтеся поставити собі діагноз самостійно, якщо виявите будь-які відхилення від норми в результатах розгорнутого аналізу крові. Робити будь-які висновки, як і призначати різні додаткові дослідження, може тільки лікар.
Головне – здавати загальний аналіз крові регулярно, в ідеалі – не рідше двох разів на рік. При такому «графіку» можна буде відстежити навіть ледве розпочаті зміни формули крові і завдяки цьому діагностувати те чи інше захворювання на ранній стадії. Лише такий підхід стане запорукою швидкого та успішного лікування.
