Анемія. Як зниження гемоглобіну впливає на здоров'я

Анемія. Як зниження гемоглобіну впливає на здоров'я

Анемія – це загальний медичний термін для стану організму, за якого у крові знижується концентрація гемоглобіну і червоних кров'яних тілець – еритроцитів. Існує кілька видів анемій, серед яких найпоширеніша патологія – залізодефіцитна анемія.

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), анемія діагностується у 30% населення планети – приблизно у 2 млрд людей. У цю кількість входять 40% дітей від півроку до 5 років, а також 30% жінок 15-49 років і 37% вагітних. Орієнтуючись на ці тривожні цифри, навесні 2023 року ВООЗ розробила спеціальну програму боротьби з патологією.

При анемії порушується будова клітин крові, тому її ще називають "недокрів'ям / малокрів'ям". Але відповідаючи на запитання "що таке анемія", слід пам'ятати, що це не хвороба як така, а вторинний симптом деяких інших захворювань і станів організму.

Недокрів'я може бути:

• з явними симптомами або без них;

• тривалим або короткочасним.

Проте у будь-якому з цих випадків необхідно не просто "лікувати симптом", а знайти основну причину зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів.

Причини розвитку та види анемії

Причин і видів недокрів'я існує безліч. Основні з них:

• нестача у раціоні продуктів, що містять залізо, яке входить до складу гемоглобіну. Насамперед це продукти тваринного походження – м'ясо та печінка (особливо яловичі), морепродукти, риба. Рослинні джерела заліза – бобові, шпинат, соєвий сир тофу, смородина, горіхи та ін. Важливо! У тваринних продуктах міститься двовалентне гемове залізо, яке засвоюється набагато краще, ніж тривалентне негемове із рослинної їжі;

• захворювання ШКТ, що порушують процес всмоктування заліза Зазвичай це патології шлунка та верхнього відділу тонкої кишки;

• деякі інші захворювання, на тлі яких порушується вироблення еритроцитів у кістковому мозку. Це може бути порушення функції нирок (особливо ХНН), ендокринологічні та аутоімунні хвороби, онкологічні процеси, цукровий діабет, серцево-судинна патологія, а також хронічні інфекції – бактеріальні, вірусні (зокрема ВІЛ), грибкові, паразитарні. Такий стан називається анемією хронічних захворювань;

• гемоліз – патологія, за якої зменшується термін життя еритроцитів. Діагностувати гемоліз можна лише дослідженням крові, яке вкаже на гемолітичну анемію;

• хронічна крововтрата – рясні менструації, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, часті носові кровотечі провокують постгеморагічну анемію;

• вагітність, оскільки гемоглобін витрачається не лише матір'ю, а й плодом. Ризик анемії зростає при багатоплідній вагітності, 4 або більше пологів у минулому, будь-яких кровотечах, а також якщо з попередніх пологів минуло менше ніж 2 роки. Крім того, анемія загрожує і за сильного токсикозу, коли їжа не засвоюється повноцінно.

Також серед факторів ризику лікарі відзначають спадковість, літній вік і вплив токсичних речовин (деяких ліків, алкоголю, наркотиків та ін.). Недокрів’я, що розвинулося з цієї причини, а також на тлі аутоімунних хвороб, інфекцій та вірусів, називається апластичною анемією.

Найчастіше зустрічається залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна анемія. Вона розвивається, коли в організм не надходить достатньо заліза, вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти (віт. В9) – наприклад, при вже згаданому неправильному раціоні або якщо їжа нормально не засвоюється, що знижує вироблення еритроцитів.

Залізо в організмі переносить кисень, тому при залізодефіциті від гіпоксії (кисневого голодування) страждають абсолютно всі органи та системи нашого тіла.

Анемія у дітей

За статистикою ВООЗ, недокрів'я діагностується майже у половини дітей дошкільного віку й 25% школярів. У дітей анемія може розвиватися з тих же причин, що і у дорослих – нераціональне харчування, кровотечі, різні захворювання шлунково-кишкового тракту та ін., отруєння, паразитарні інвазії (глисти тощо). Але ще одна вагома причина дитячої недокрів'я – швидке зростання організму.

Річ у тім, що у дитячому віці прискорено утворення еритроцитів (еритропоезу). Тому об'єм циркулюючої крові (ОЦК) повинен постійно підвищуватися, щоб "встигнути" за зростанням тіла. Але оскільки кровотворення у цьому віці ще недостатньо розвинене – процес може порушуватися, що й призводить до анемії у дітей.

Важливо! На тлі анемії у дитини може розвинутись енурез (нічне нетримання сечі). Крім того, у малюків до 1 року недокрів'я може стати причиною відставання у розвитку.

Симптоми анемії та її вплив на якість життя

Важливо! Явні симптоми, що вказують на недокрів'я, розвиваються не відразу, а поступово. Але коли анемія прогресує, розвиваються такі стани, як:

швидка стомлюваність, запаморочення, загальна слабкість, головний біль, погіршення концентрації уваги, дратівливість, тривожність;

• блідість шкіри;

• холодні ноги і руки;

• ламкість нігтів, випадіння волосся;

• "стрибки" тиску;

• шум у вухах, "мушки" перед очима;

• біль у грудях, прискорене серцебиття, задишка;

• запалення язика (глосит), виразки у роті (афти).

Звісно, усе це негативно відображається на якості життя, працездатності та психологічному стані.

До речі, бажання з'їсти щось неїстівне, наприклад крейду або вапно, теж може бути однією з ознак залізодефіциту (а не дефіциту кальцію, як іноді помилково вважають).

Діагностика анемії

Найінформативніші методи діагностики анемії – аналізи крові.

"Класичний" загальний аналіз крові може розповісти багато про що:

• гемоглобін – основний фактор діагностики анемії. Норма – 120-150 г/л у жінок, 130-170 г/л у чоловіків. За рівнем зниження гемоглобіну визначається ступінь анемії – перший (легкий), другий (середній) або третій (важкий);

• еритроцити та гематокрит – їхнє зниження може вказувати на недокрів'я;

• середній об'єм еритроциту знижується при залізодефіцитній анемії, але підвищується при В12- та фолієводефіцитній;

• середній вміст (МСН) та середня концентрація (МСНС) гемоглобіну в еритроциті знижуються при залізодефіцитній анемії;

• ширина розподілу еритроцитів за об'ємом зменшується за нестачі вітаміну В12 та фолієвої кислоти (В9);

• тромбоцити при анеміях часто збільшуються.

Крім того, не можна недооцінювати важливість вимірювання рівнів еротропоетину, феритину, трансферину та інших показників картини крові:

• еритропоетин – гормон, який стимулює вироблення еритроцитів кістковим мозком. Без його достатньої кількості розвивається недокрів'я та кисневе голодування (гіпоксія). Рівень еритропоетину обов'язково перевіряють при діагностиці анемії;

• феритин – білок, у якому відкладається "стратегічний запас" заліза. Важливо! Рівень феритину при анемії знижується до того, як починає падати гемоглобін. Тобто, діагностувати анемію на ранній, безсимптомній стадії простіше за аналізом феритину, ніж гемоглобіну;

• трансферин – ще один білок, але він відповідає за транспортування заліза (і відповідно кисню) в організмі. При залізодефіциті показник трансферину зростає, а при дефіциті білків (особливо тваринних) – знижується;

• насичення трансферину залізом – важливе дослідження при пошуку причини розвитку анемії. Цей показник у зв'язці із загальною та латентною залізозв'язувальною здатністю зазвичай дозволяє діагностувати причину збою в обміні заліза. Останні два аналізи можна здати комплексним пакетом – разом із визначенням рівня заліза (Fe, ферум) у крові.

Крім того, лабораторія МедЛаб проводить і інші пакетні дослідження для якісної діагностики анемії:

• Пакет №9001 "Діагностика анемії": розгорнутий аналіз крові (загальний аналіз крові, ШОЕ, лейкоцитарна формула); Залізо (Fe); Феритин; Трансферин; Фолієва кислота; Вітамін В12; Еритропоетин;

• Пакет №954 "Моніторинг анемії": Загальний аналіз крові (12 показників); Залізо (Fe); Феритин; Трансферин; Фолієва кислота; Вітамін В12.

Лікування анемії

Підходи до лікування анемії різняться залежно від її виду та причини розвитку. Наприклад, при залізодефіцитній анемії насамперед призначаються аптечні препарати заліза, а потім діагностується та усувається причина залізодефіциту.

Лікування анемії у дітей, викликаної глистяною інвазією, починають із застосування протипаразитарних препаратів.

Якщо анемія пов'язана з масштабною крововтратою – проводять переливання крові.

Анемія при вагітності зазвичай вимагає прийому препаратів заліза і фолієвої кислоти, але якщо недокрів'я також пов'язане з супутніми захворюваннями – їх також лікуватимуть додатково, як і в будь-якому іншому випадку.

Контроль лікування анемії у кожному випадку полягає у регулярних аналізах крові, про які ми розповідали вище. Крім того, контролюються й супутні захворювання, так чи інакше пов'язані з анемією.

Профілактика анемії

Запобігти анемії за відсутності важких захворювань допоможе правильне харчування - включення в раціон продуктів, багатих на залізо.

Як ми вже з'ясували, "найкорисніше" залізо (гемове, двовалентне) міститься в тваринних продуктах – м'ясі, печінці, рибі, морепродуктах. У рослинній їжі міститься тривалентне негемове залізо, яке засвоюється набагато гірше. Тому людям, які дотримуються вегетаріанської дієти, варто постійно контролювати картину крові й за необхідності приймати аптечні препарати двовалентного заліза.

Важливо! При схильності до недокрів'я або вже діагностованої анемії рекомендується відмовитися від кави та інших продуктів з кофеїном, оскільки він ускладнює всмоктування заліза в організмі.

Крім того, за погодженням з лікарем, можна приймати курсами певні вітаміни і мінерали у вигляді харчових добавок. В рамках профілактики й лікування анемії зазвичай призначають вітаміни С, В12, В1, В2, В6 та В9 (фолієва кислота) – вони сприяють формуванню здорових еритроцитів.

Що ж до мінералів – лікар може призначити додатковий прийом не лише заліза, а й цинку. Також для профілактики та в комплексному лікуванні анемії ефективні й мультимінеральні добавки – наприклад, краплі Береш.